УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 11 КЛАС

   

01.06.2022

Тема: Повторення та узагальнення вивченого

Завдання 1. Переглянути таблицю про вивчені твори в 10-11 класах

Іван Котляревський Батько (зачинатель) Нової укр.літ) («Будеш, батьку, панувати, поки живуть люде»…» -  рядки, написані Т.Шевченком )	«Наталка Полтавка» -перший драматичний твір Нової укр.літ. (класицизм + елементи сентименталізму) «Енеїда» (1798) - перший твір Нової укр.літ; (класицизм) – переспів «Енеїди» Вергілія	Соціально-побутова драма (малоросійська опера – авторська назва – у творі 22 пісні, 19 - пронумеровані); перша постановка – Театр корифеїв у Полтаві 1818р. Бурлескно-травестійна поема	Терпилиха (Горпина); Наталка, Петро - сирота, Возний (Тетерваковський) – любовний трикутник; Виборний (Макогоненко), Микола – сирота, родич Наталки. люди - Еней, Анхіз, Низ та Евріал, Дідона, Ганна (Гандзя), Цирцея, Сивілла, Турн, Латин, Амата, Лавінія, Харон, Паллант, Евандр; боги -  Венера, Зевс, Юнона, Нептун, Еол, Меркурій, Вулкан, Астрея, Бахус, Геба, Ірися, Тезифона, Фурія
Пантелеймон Куліш (представник Кирило-Мефодіївського товариства (братства))	«Чорна рада. Хроніка 1663 року» («чорна рада – історична подія - збори козацької старшини +селяни та міщани – «чернь» у Ніжині 1663 р.). (романтизм)	Історичний роман (перший в укр.літ.), роман-хроніка, історико-пригодницький роман	гетьман Павло Тетеря, полковник Яким Сомко, полковник Васюта Золотаренко; гетьман Січі Іван Брюховецький, полковник Шрам (справжнє прізвище Чепурний), Петро Шраменко – син, Михайло Черевань, Леся Череванівна – донька Череваня
Іван Нечуй-Левицький (Іван Левицький)	«Кайдашева сім’я» («сміх крізь сльози» - вислів І.Франка)	Соціально-побутова повість (реалізм)	Маруся й Омелько Кайдаші, Карпо й Мотря, Лаврін і Мелашка, баба Палажка
Панас Мирний (Панас Рудченко) та співавтор Іван Білик (брат Панаса Мирного)	«Хіба ревуть воли, як ясла повні?», назва, підказана І.Біликом, взята з Біблії (Книга Іова, 6,5); авторський підзаголовок «Пропаща сила»; перша назва твору «Чіпка»	Соціально-психологічний роман; роман з народного життя (реалізм)	Чіпка, його мати Мотря; батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя Гудзь («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) Дочка Прометея	«Лісова пісня»	Драма-феєрія (неоромантизм)	Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
Іван Франко Великий Каменяр	«Захар Беркут»	Історична повість (реалізм з елементами романтизму)	старійшина Захар Беркут, його син Максим, свідок Митько Вояк, тухольська громада, боярин Тугар Вовк, його донька Мирослава, монгольські ватажки Пета-бегадир, Бурунда-бегадир
Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич); один із засновників Театру корифеїв	«Мартин Боруля»	Трагікомедія (реалізм)	заможний селянин Мартин Боруля, його дружина Палажка, їх діти Марися і Степан, друг родини Гервасій Гуляницький, його син Микола, наречений Марисі Націєвський, Красовський (пан, з яким судиться Мартин Боруля), повірений Трандалєв.
Михайло Коцюбинський Сонцепоклонник	«Тіні забутих предків» (імпресіонізм + елементи неоромантизму) «Intermezzo» (муз.термін – з лат. перерва, перепочинок); твір присвячено Кононівським полям	Повість (героїв твору називають: українськими Ромео і Джульєттою); (екранізація Сергія Параджанова 1964р.) Новела (імпресіонізм) Є перелік дійових осіб на початку твору	Люди:Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк,  батьки Івана, дружина Палагна, мольфар Юра; Міфічні істоти: Щезник, Арідник, Нявка, Чугайстир Образи твору: Ниви у червні, Сонце, Зозуля, Жайворонки, Три білі вівчарки (Пава, Оверко, Трепов); Моя утома, Залізна рука города, Людське горе; селянин у полі (зустріч з оповідачем – кульмінація новели); ліричний герой (оповідач) – сам автор (автобіографічність)
Василь Стефаник (представник «Покутської трійці»)	«Камінний хрест» (композиція – 7 розділів)	Психологічна новела (експресіонізм); авторська назва твору – «студія»	Іван Дідух (Переломаний), його дружина (шалений танець перед від’їздом - кульмінація), син; образ  коня, піщаний горб
Ольга Кобилянська Гірська орлиця	«Valse melancolique»	Новела (модернізм з елементами імпресіонізму й символізму)	Марта, Ганна, Софія Дорошенко
Юрій Яновський (Юрій Ней, Юрій Юрченко - псевдоніми)	«Майстер корабля»	Експериментальний автобіографічний роман Має 4 епіграфи.	То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно –головний герой-оповідач – Ю.Яновський); Сев- прототип О.Довженка; Професор – художник і архітектор Василь Кричевський; балерина Тайах – акторка і танцівниця Іта Пензо; Богдан – кінорежисер і сценарист Григорій Гричер; Директор – організатор кіновиробництва Павло Нечеса.
Валер’ян Підмогильний представник доби «розстріляного відродження»	«Місто»	(Модерний) психологічний, філософський урбаністичний інтелектуальний роман (Неореалізм з елементами екзистенціалізму)	Степан Радченко, Надійка — дівчина з села; Левко — студент; Ганнуся та Нюся — товаришки Надії; Лука Гнідий — хазяїн; Тамара Василівна (Мусінька) —дружина крамаря у якого жив Степан, його коханка; Максим — син Тамари Василівни(Мусіньки) та крамаря; Борис — студент, товариш Степана; Зоська — міська дівчина, кохана Степана; Рита —балерина; Вигорський —поет, товариш Степана.
Микола Куліш представник доби «розстріляного відродження»; драматург	«Мина Мазайло»	Сатирична комедія (про українізацію 1920-30 рр. ) (неореалізм)	Родина Мазайла: Мина, його діти Рина (Мокрина) й Мокій, дружина Лина (Килина); тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва) з Курська, дядько Тарас,брат Мини з Києва; Уля (Уляна Розсоха)-подружка Рини; Баронова — Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови. Тертика, Аренський, Губа — комсомольці, друзі Мокія
Олександр Довженко (засновник «поетичного кіно»)	«Зачарована Десна» - остання повість автора, за його визначенням «автобіографічне кінооповідання»	Автобіографічна кіноповість	два ліричні герої — Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина.
Олесь Гончар	«Модри Камень» (назва твору – назва словацького містечка, що в перекладі означає «синій камінь»)	Психологічна новела (новела-спогад) (неоромантизм) твір про часи Другої світової  війни, складається з 5 частин	Безіменний боєць-розвідник, словацька дівчина Тереза (Террі), її мати, розвідник Ілля, поліцаї
Григір Тютюнник «Шістдесятник»	«Три зозулі з поклоном» твір присвячено «Любові всевишній»	Новела (філософська з елементами автобіографічності; (композиція – наявність новели в новелі)	оповідач (Я) — студент, син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — закохана в Михайла, дружина іншого; (любовний трикутник); Карпо Ярковий — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар
Іван Багряний (Іван Лозов’ягін); представник еміграційної літератури	«Тигролови» (перша назва «Звіролови»)	Пригодницький роман (складається з 2 частин, по 6 розділів з назвами )	Григорій Многогрішний — 25-річний український інженер-авіатор, родина Сірків — Денис Сірко, Сірчиха та їх діти Гриць та Наталка, майор НКВС Медвин; сім’я Морозів, мисливець-тунгуз Пятро Дядоров, його дружина Фійона (коханка Медвина)
Микола Хвильовий (Микола Фітільов); представник доби «розстріляного відродження»; засновник ВАПЛІТЕ, літературна дискусія 1925-28 рр.	«Я (Романтика)» Присвячено твір «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського	Новела (поєднання рис імпресіонізму та експресіонізму)	Я- чекіст і людина, главковерх «чорного трибуналу»; дегенерат, Андрюша; доктор Тагабат; мати (Я) Марія (кульмінація – розстріл матері і черниць)
Остап Вишня (Павло Губенко) «король українського тиражу»	«Сом» «Моя автобіографія»	Усмішка (зб. «Мисливські усмішки») – твір з 4 частин. Гумореска (умовно 3 частини про народження, дитинство, навчання)	рудий дід Панько (оповідач) Автор – герой-оповідач; згадує батьків, бабусю
Ліна Костенко «Шістдесятник»	«Маруся Чурай» (прототип – легендарна піснярка Маруся Чурай)	Історичний роман у віршах (визначення автора); складається з 9 розділів із назвами	Маруся Чурай (Марія Гордіївна Чурай), її мати Ганна Чураїха; Гриць Бобренко, його мати Бобренчиха, Галя Вишняківна; Іван Іскра; Мартин Пушкар, Лесько Черкес, Яким Шибилист; Богдан Хмельницький, мандрівний дяк, дід Галерник

30.05.2022

Тема:  Поезія рідного краю

Мета: поглиблювати відомості про життя та творчість митців Кіровоградщини, розвивати інтерес до їхнього творчого доробку; виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю; розкрити тему кохання в творчості сучасних поетів Кіровоградщини; розвивати культуру мовлення та читання, вміння аналізувати та виразно читати поетичні твори; сприяти вихованню почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором; сприяти вихованню моральності, шанобливого ставлення до інтимних почуттів людей, чистоти та благородству душі, любові до поетичного слова.

Завдання 1. Прочитати про Світлану Барабаш

Світлана Григорівна Барабаш народилася 30 червня 1941 року в селищі Олександрівці на Кіровоградщині в родині колгоспників. Закінчила філологічний факультет Львівського державного університету. Працювала журналісткою, вчителем, викладачем Донецького університету, Кіровоградського педінституту; завідувачем кафедри українознавства Кіровоградського інституту сільскогогосподарського машинобудування. Автор статей з історії української літератури, фольклору, із питань сучасного літературного процесу та культури. Вела радіо- і телепередачі, присвячені духовності, українознавству, літературі рідного краю.

Видала книги «Серце вільне і пісенне» (про творчість Дмитра Павличка), «Чарівні джерела поезії», «Естетичні функції фольклоризму в поезії Андрія Малишка».

Завдання 2. Прочитати поезії С.Барабаш

Самотнім зорям холодно вгорі.

 Та ще так пасмурно посеред ночі.

 І я пошлю моїй тремкій зорі

Слова прадавні, щирі і пророчі.

Моя ти зоре, сестро преясна,

Моя надіє в безвісті бездонній!

Твойого сяйва сила очисна –

Знак рятівний у тиші безборонній.

Царице неба, ночі і душі!

Ми не самі у безмірі космічнім.

 Стежки мої, полин і спориші –

Тобі назустріч, крізь роки, у вічне.

Тече одвіку золота ріка

З глибин небесних до мойого поля.

У срібнім сяйві молода тополя

 Окличним знаком коло замика.

Я плачу, та мого плачу

Ніхто не чує. Навіть я.

Червоним золотом плачу

За дороге твоє ім’я.

За перші доторки руки.

Несміле слово. Сад в цвіту.

За срібні вигини ріки,

Де я тебе у снах ще жду.

За синє щастя тих очей,

Що зав’язали білий світ.

За тихий зорепад ночей,

Де стежечкою – слід-у-слід.

За звуки імені мого,

Яке ти видихнуть не смів.

О, як голубив ти його!

Ніхто ніколи так не вмів.

Ти – за межею. Плачу я.

Між нас – дозоряні світи...

 Хтось вимовив моє ім’я.

 О, Господи! – як ти...

Завдання 3. Прочитати про Петра Селецького

Петро Селецький народився 31 липня 1956 року у селі Шляхове Новоархангельского району Кіровоградської області. Закінчив Мелітопольский інститут механізації сільського господарства. Працював інженером, кореспондентом Новоархангельської районної газети «Вечірня газета». Поезії друкуються з 1974 року. Автор поетичних збірок «Ранкові вікна», «Кроки», «Трилисни», «Свята вода», «Сліди багать»,»Місто без імені». У 1992 році став переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». Працював старшим кореспондентом газети «Кіровоградська правда». Був причетний до заснування у місті Кіровограді видання літературно-мистецьких часописів «Степ» і «Вежа». Член спілки письменників України.

.

Завдання 4. Перечитати його поезії

Твоїх осяянь спорадичним кодом
Мені світилась тиша наших днів.
Твоїх розчулень зав’яззю і плодом
Гнітила далеч золотих садів.
Знебулись віхи і розмились риси
Твоїх любовей і моїх знемог,
І тінню тіней знов завис над містом
Серпневий вечір, як сріблястий Бог.
Сховавши очі за легкі повісма
Чужих крилатих висловів і строф,
Напевне знаєш: все, що буде після,
Даремне і не ділиться на двох.
Леткіш натхнення вічного рапсода
Ясна печаль нірвани сповідань...
Спливеш на Захід, наче сонце Сходу,
Перетривавши все, що "інь" і "янь".
На відео минань майнуть, мов кліпи,
Мої страхи – їм далеч затісна...
У безвість кануть висвисти чи схлипи,
Жалі, надії, спрага навісна.
Зітре Всевишній коди спорадичні
Чужих крилатих висловів і строф.
Збудеш все, що наше – рідне й звичне –
Холодна далеч затісна для двох.

Є дні – як скаламучена вода...
Удаваних чеснот підступне лоно.
Перецвітає липа молода.
А кава пахне й довго не холоне.
Сяйливі ранки відбули своє,
Окіл погруз у мерехкій знемозі.
Я п’ю розлуку. А розлука п’є
Липневий лепет моря древніх озів.

Переплелись прикмети добрі й злі,
Хтось переплутав миті, знаки й карти.
І безвість проковтнула кораблі
Моєї іграшкової ескадри.
Їм днища й снасті роз’їдає сіль
Морів Безчасся і часів Зневіри...
Штиль днів-мілин. Небесні очі піль...
Я тут, як перш. Дивлюсь на світ звідсіль,
Де шепіт хвиль і теплі бруки сірі.

Прикований до цих широт-щедрот
Вітрів дуднінням, лементом чаїним,
Байдужий юрмам, рибам і перлинам,
Я знов люблю і берег цей, і порт.
Спливає день поволі за межу
Земних спокус, очікувань і втоми
Вібрує шлях. На березі стрімкому
Рибальські сіті сонце стережуть.

Завдання 5. Прочитати про А.Загравенка

Загравенко Анатолій Романович – народився 7 квітня 1938 року в

смт Новоархангельску на Кіровоградщині. Закінчив Московський літературний інститут 1971 року. З 1964 року знаходиться на журналістській роботі. Друкується з 1956 року. Перша поетична збірка «Іскрини дощу». Друга поетична збірка «Спадок».

Завдання 6. Прочитати поезії

Півстолітня розлука

Півстолітня  розлука

(Сонет)

Бог  нас  любив  невинно-молодих,
коли  ми  зустрічались  вечорами.
Літали  добрі  ангели  над  нами
і  берегли  від  намірів  дурних.

І  солодив  взаємно  ніздрі  вдих,
як  спраглими  зливалися  устами.
У  світі  із  зірками  й  солов’ями
враз  не  ставало  ні  найменших  лих.

На  нас  обох,  як  щонайважчий  камінь,
тоді  одне  з  найбільших  налягло
як  рідне  ми  залишили  село
і  різними  пішли  в  життя  шляхами.

Лиш  через  півстоліття  повезло
відчути  один  одного  губами.

Джерельні води

Джерельні  води

(Сонет)

Так  хочеться  джерельної  води,
а  не  тієї,  що  вона  з-під  крана,
у  ті  місця,  що  кинув  назавжди,
зустрів  уперше  дівчину  кохану.

Там  був  я  аж  занадто  молодим.
А  світ  вставав  з  рожевого  туману.
Над  річкою  Синюхою  сади
буяли  пишним  цвітом  несказаним.

І  саме  у  Криничному  яру
з-під  каменя  і  жебонить  струмочок,
студенним  віддає,  що  як  і  вмру,
то  неодмінно  лиш  його  захочу.

Такі  ж  прозорі  води  і  в  бору,
що  чарівні  в  них  відбивались  очі.

Завдання 7.

01.06.2022

Тема: Повторення та узагальнення вивченого

Завдання 1. Переглянути таблицю про вивчені твори в 10-11 класах

Іван Котляревський Батько (зачинатель) Нової укр.літ) («Будеш, батьку, панувати, поки живуть люде»…» -  рядки, написані Т.Шевченком )	«Наталка Полтавка» -перший драматичний твір Нової укр.літ. (класицизм + елементи сентименталізму) «Енеїда» (1798) - перший твір Нової укр.літ; (класицизм) – переспів «Енеїди» Вергілія	Соціально-побутова драма (малоросійська опера – авторська назва – у творі 22 пісні, 19 - пронумеровані); перша постановка – Театр корифеїв у Полтаві 1818р. Бурлескно-травестійна поема	Терпилиха (Горпина); Наталка, Петро - сирота, Возний (Тетерваковський) – любовний трикутник; Виборний (Макогоненко), Микола – сирота, родич Наталки. люди - Еней, Анхіз, Низ та Евріал, Дідона, Ганна (Гандзя), Цирцея, Сивілла, Турн, Латин, Амата, Лавінія, Харон, Паллант, Евандр; боги -  Венера, Зевс, Юнона, Нептун, Еол, Меркурій, Вулкан, Астрея, Бахус, Геба, Ірися, Тезифона, Фурія
Пантелеймон Куліш (представник Кирило-Мефодіївського товариства (братства))	«Чорна рада. Хроніка 1663 року» («чорна рада – історична подія - збори козацької старшини +селяни та міщани – «чернь» у Ніжині 1663 р.). (романтизм)	Історичний роман (перший в укр.літ.), роман-хроніка, історико-пригодницький роман	гетьман Павло Тетеря, полковник Яким Сомко, полковник Васюта Золотаренко; гетьман Січі Іван Брюховецький, полковник Шрам (справжнє прізвище Чепурний), Петро Шраменко – син, Михайло Черевань, Леся Череванівна – донька Череваня
Іван Нечуй-Левицький (Іван Левицький)	«Кайдашева сім’я» («сміх крізь сльози» - вислів І.Франка)	Соціально-побутова повість (реалізм)	Маруся й Омелько Кайдаші, Карпо й Мотря, Лаврін і Мелашка, баба Палажка
Панас Мирний (Панас Рудченко) та співавтор Іван Білик (брат Панаса Мирного)	«Хіба ревуть воли, як ясла повні?», назва, підказана І.Біликом, взята з Біблії (Книга Іова, 6,5); авторський підзаголовок «Пропаща сила»; перша назва твору «Чіпка»	Соціально-психологічний роман; роман з народного життя (реалізм)	Чіпка, його мати Мотря; батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя Гудзь («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) Дочка Прометея	«Лісова пісня»	Драма-феєрія (неоромантизм)	Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
Іван Франко Великий Каменяр	«Захар Беркут»	Історична повість (реалізм з елементами романтизму)	старійшина Захар Беркут, його син Максим, свідок Митько Вояк, тухольська громада, боярин Тугар Вовк, його донька Мирослава, монгольські ватажки Пета-бегадир, Бурунда-бегадир
Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич); один із засновників Театру корифеїв	«Мартин Боруля»	Трагікомедія (реалізм)	заможний селянин Мартин Боруля, його дружина Палажка, їх діти Марися і Степан, друг родини Гервасій Гуляницький, його син Микола, наречений Марисі Націєвський, Красовський (пан, з яким судиться Мартин Боруля), повірений Трандалєв.
Михайло Коцюбинський Сонцепоклонник	«Тіні забутих предків» (імпресіонізм + елементи неоромантизму) «Intermezzo» (муз.термін – з лат. перерва, перепочинок); твір присвячено Кононівським полям	Повість (героїв твору називають: українськими Ромео і Джульєттою); (екранізація Сергія Параджанова 1964р.) Новела (імпресіонізм) Є перелік дійових осіб на початку твору	Люди:Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк,  батьки Івана, дружина Палагна, мольфар Юра; Міфічні істоти: Щезник, Арідник, Нявка, Чугайстир Образи твору: Ниви у червні, Сонце, Зозуля, Жайворонки, Три білі вівчарки (Пава, Оверко, Трепов); Моя утома, Залізна рука города, Людське горе; селянин у полі (зустріч з оповідачем – кульмінація новели); ліричний герой (оповідач) – сам автор (автобіографічність)
Василь Стефаник (представник «Покутської трійці»)	«Камінний хрест» (композиція – 7 розділів)	Психологічна новела (експресіонізм); авторська назва твору – «студія»	Іван Дідух (Переломаний), його дружина (шалений танець перед від’їздом - кульмінація), син; образ  коня, піщаний горб
Ольга Кобилянська Гірська орлиця	«Valse melancolique»	Новела (модернізм з елементами імпресіонізму й символізму)	Марта, Ганна, Софія Дорошенко
Юрій Яновський (Юрій Ней, Юрій Юрченко - псевдоніми)	«Майстер корабля»	Експериментальний автобіографічний роман Має 4 епіграфи.	То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно –головний герой-оповідач – Ю.Яновський); Сев- прототип О.Довженка; Професор – художник і архітектор Василь Кричевський; балерина Тайах – акторка і танцівниця Іта Пензо; Богдан – кінорежисер і сценарист Григорій Гричер; Директор – організатор кіновиробництва Павло Нечеса.
Валер’ян Підмогильний представник доби «розстріляного відродження»	«Місто»	(Модерний) психологічний, філософський урбаністичний інтелектуальний роман (Неореалізм з елементами екзистенціалізму)	Степан Радченко, Надійка — дівчина з села; Левко — студент; Ганнуся та Нюся — товаришки Надії; Лука Гнідий — хазяїн; Тамара Василівна (Мусінька) —дружина крамаря у якого жив Степан, його коханка; Максим — син Тамари Василівни(Мусіньки) та крамаря; Борис — студент, товариш Степана; Зоська — міська дівчина, кохана Степана; Рита —балерина; Вигорський —поет, товариш Степана.
Микола Куліш представник доби «розстріляного відродження»; драматург	«Мина Мазайло»	Сатирична комедія (про українізацію 1920-30 рр. ) (неореалізм)	Родина Мазайла: Мина, його діти Рина (Мокрина) й Мокій, дружина Лина (Килина); тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва) з Курська, дядько Тарас,брат Мини з Києва; Уля (Уляна Розсоха)-подружка Рини; Баронова — Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови. Тертика, Аренський, Губа — комсомольці, друзі Мокія
Олександр Довженко (засновник «поетичного кіно»)	«Зачарована Десна» - остання повість автора, за його визначенням «автобіографічне кінооповідання»	Автобіографічна кіноповість	два ліричні герої — Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина.
Олесь Гончар	«Модри Камень» (назва твору – назва словацького містечка, що в перекладі означає «синій камінь»)	Психологічна новела (новела-спогад) (неоромантизм) твір про часи Другої світової  війни, складається з 5 частин	Безіменний боєць-розвідник, словацька дівчина Тереза (Террі), її мати, розвідник Ілля, поліцаї
Григір Тютюнник «Шістдесятник»	«Три зозулі з поклоном» твір присвячено «Любові всевишній»	Новела (філософська з елементами автобіографічності; (композиція – наявність новели в новелі)	оповідач (Я) — студент, син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — закохана в Михайла, дружина іншого; (любовний трикутник); Карпо Ярковий — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар
Іван Багряний (Іван Лозов’ягін); представник еміграційної літератури	«Тигролови» (перша назва «Звіролови»)	Пригодницький роман (складається з 2 частин, по 6 розділів з назвами )	Григорій Многогрішний — 25-річний український інженер-авіатор, родина Сірків — Денис Сірко, Сірчиха та їх діти Гриць та Наталка, майор НКВС Медвин; сім’я Морозів, мисливець-тунгуз Пятро Дядоров, його дружина Фійона (коханка Медвина)
Микола Хвильовий (Микола Фітільов); представник доби «розстріляного відродження»; засновник ВАПЛІТЕ, літературна дискусія 1925-28 рр.	«Я (Романтика)» Присвячено твір «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського	Новела (поєднання рис імпресіонізму та експресіонізму)	Я- чекіст і людина, главковерх «чорного трибуналу»; дегенерат, Андрюша; доктор Тагабат; мати (Я) Марія (кульмінація – розстріл матері і черниць)
Остап Вишня (Павло Губенко) «король українського тиражу»	«Сом» «Моя автобіографія»	Усмішка (зб. «Мисливські усмішки») – твір з 4 частин. Гумореска (умовно 3 частини про народження, дитинство, навчання)	рудий дід Панько (оповідач) Автор – герой-оповідач; згадує батьків, бабусю
Ліна Костенко «Шістдесятник»	«Маруся Чурай» (прототип – легендарна піснярка Маруся Чурай)	Історичний роман у віршах (визначення автора); складається з 9 розділів із назвами	Маруся Чурай (Марія Гордіївна Чурай), її мати Ганна Чураїха; Гриць Бобренко, його мати Бобренчиха, Галя Вишняківна; Іван Іскра; Мартин Пушкар, Лесько Черкес, Яким Шибилист; Богдан Хмельницький, мандрівний дяк, дід Галерник